Valeriia Zaritska

Valeriia Zaritska Content creator, smm, dancer

05/20/2026

Я зараз все частіше бачу одну штуку:
люди так сильно хочуть побудувати «внутрішню опору», що починають вчитись не потребувати нікого взагалі.

Типу 🤔
«Я маю сама себе підтримати».
«Сама себе заспокоїти».
«Мені не потрібне схвалення».

І ніби звучить красиво. Але в якийсь момент це вже не про опору, а про заборону собі потребувати людей.

Бо давайте чесно: неможливо повністю закрити себе собою. Не можна замінити чужу підтримку своїм «я сильна». Не можна долюбити себе замість інших людей.

Ми все одно хочемо тепла. Хочемо, щоб нас бачили. Щоб нами пишались. Щоб нам інколи сказали: «ти молодець».

Я, наприклад, ходжу на бокс і кайфую, коли хвалить мене. В цей момент я відчуваю себе афігеть якою крутою (навіть якщо то не зовсім так🤣) І мені не соромно від того, що мені це важливо.

Бо внутрішня опора — це не коли тобі ніхто не потрібен. Це коли ти не розсипаєшся без цього повністю.

04/21/2026

Ну, як бачите з відео, ідеальних стосунків не існує😅😄

Але тут важливіше інше питання: що для вас означає «ідеально»?

Зазвичай це не про реальність, а про фантазію — де не сваряться, не дратують і завжди розуміють. І коли ми йдемо в стосунки з цією картинкою, ми починаємо не бачити партнера, а перевіряти: він підходить під нашу картинку чи ні.

Особисто для нас «ідеально» — це не про відсутність проблем, а про здатність витримувати одне одного. Я от витримую шуточки Влада🤡 Він витримує мого ранкового монстра👿💩 Не тому, що це завжди приємно, а тому що ми не намагаємось переробити одне одного.

Ідеальність тут — це не «правильно», а про контакт: я бачу тебе таким, яким ти є, і залишаюсь поруч. (Але і домовлятись не забуваємо! Бо так і обнаглеть можна)

Тому починати варто не з пошуку ідеального партнера, а з питання до себе: що зі мною відбувається, коли інший не відповідає моїм очікуванням?

❓❓Хочете перевірити, наскільки ваші стосунки в реальності, а не в ідеальній картинці?
Напишіть будь який коментар під цим відео і я надішлю вам міні-опитувальник😉

04/06/2026

🫂Приблизно так виглядає моя робота з дуже раціональними клієнтами.

Це якраз той випадок, коли раціоналізація — захисний механізм психіки — перекриває реальні переживання.

❓Тобто що відбувається. Є почуття, які в якийсь момент було занадто важко витримати. І тоді психіка робить дві речі:
частину переживань витісняє, а зверху дає пояснення, щоб з цим якось жити.

📌І людина живе з відчуттям «так треба».
Треба бути сильним.
Треба справлятися.
Треба витримувати.

І кожна ситуація, де з’являється слабкість, проживається як щось небезпечне.
Ніби «я зараз ламаюсь», «зі мною щось не так».

⛓️І в цей момент дуже складно зупинитись і чесно сказати:
мені важко.
мені боляче.
я не витримую.

Бо це суперечить тій «логіці», на якій все тримається.

Але по факту — за цією раціональністю дуже часто стоїть витіснений досвід, де людина була маленькою, беззахисною і залишилась з цим одна.

І саме тому дуже потрібен простір, де це можна не пояснювати, а поступово проживати — з опорою, з підтримкою, в контакті.

⛓️‍💥Бо тільки так це перестає керувати вами зсередини.

03/30/2026

Відео має виключно гумористичний характер🤣
але доля правди в цьому є. Я ненавиджу ранки. Мені важко прокидатись. Але дитина і ритм життя вирішують за мене 😅

Саме тому я ніколи не ставлю клієнтів рано. Я розумію свої сили і ресурси. І знаю, в якому стані я можу бути включеною, уважною і корисною, а в якому — ні.

І тут важлива річ:
ресурс — це не щось стабільне. Він змінюється протягом дня, ігнорувати це — означає йти проти себе.

Багато хто живе в логіці «треба зібратись» і «я повинна бути однакова завжди». Але по факту це веде не до ефективності, а до виснаження.

Набагато чесніше — побачити:
де у вас є сили, а де їх немає.
І вже під це підлаштовувати своє життя, а не ламати себе під «треба».

Бо стабільність — це не про контроль над собою,
а про контакт із реальністю.

Якщо складно це відчути і ви постійно живете «через силу» — з цим можна працювати в терапії.

Під час сильного стресу психіка переходить у режим виживання. Тому реагувати людина може по-різному:📌хтось біжить📌хтось ...
03/25/2026

Під час сильного стресу психіка переходить у режим виживання. Тому реагувати людина може по-різному:

📌хтось біжить
📌хтось завмирає
📌хтось починає діяти хаотично

Це нормальні реакції нервової системи.

🍀Як допомогти собі під час паніки:

1. Не боятися просити про підтримку
Навіть просто сказати: «Мені зараз погано, побудь зі мною»

2. Дихання
Повільний вдих → довший видих
Саме видих знижує напругу

3. Контакт з тілом
Стиснути руки, відчути підлогу під ногами, торкнутись до поверхні

4. Орієнтація в реальності
Назвати собі: де я, що відбувається, який зараз день

5. Фраза-якір
«Це панічна атака. Вона пройде»

6. Мінімізація стимулів
По можливості — тихіше місце, менше шуму

Давай чесно.У кожного з нас є риси, які ми не хочеш у собі бачити.Злість. Заздрість. Образливість. Контроль. Бажання бут...
03/23/2026

Давай чесно.

У кожного з нас є риси, які ми не хочеш у собі бачити.
Злість. Заздрість. Образливість. Контроль. Бажання бути кращим за інших.

І найчастіше люди намагаються це «прибрати».
Стати добрішими. Правильнішими. «Кращою версією себе».

📌Але є нюанс. Чим більше ти щось у собі витісняєш – тим сильніше це починає проявлятись.
Просто вже не прямо, а через зриви, пасивну агресію, різкі реакції або дивні повторювані ситуації.

У психіці немає функції «видалити».
Є тільки – усвідомити або витіснити.

🫂Тіньова сторона — це не «погана частина тебе».
Це частина, яку колись стало небезпечно проявляти.

Наприклад:
— злість забороняли → ти став «зручним», але накопичуєш напругу
— за прояви тебе критикували → ти знецінюєш себе або боїшся проявлятись
— порівнювали → з’являється заздрість, яку соромно визнати

❓І тепер питання не в тому, як це прибрати, а в тому, чи готовий ти це в собі побачити.

Бо прийняття — це не «мені ок бути таким».
♻️Прийняття — це «я бачу, що це в мені є. Сьогодні мені з цим ок, завтра – може ні. Але я знаю як з цим справлятись»

І тільки з цього моменту з’являється вибір: реагувати автоматично чи діяти усвідомлено

Як з цим працювати самостійно:
1. Почни помічати реакції. Не пояснюй, а саме помічай: я зараз злюсь, мене це зачепили, мені заздрісно
2. Не виправдовуй і не засуджуй. Інакше ти знову підеш у витіснення
3. Досліди, що за цим стоїть. Зазвичай там є досвід, де це було заборонено або небезпечно
4. Вчись витримувати ці стани. Не тікай одразу в дію або контроль

Якщо на цьому етапі стає складно, з’являється сильний сором, вина або відчуття, що «зі мною щось не так» — це якраз той момент, де варто йти в терапію.

Бо самому витримувати контакт зі своєю тіньовою частиною буває дуже непросто.

03/17/2026

Часто за фразою «це не про мене» і «я виглядаю погано» стоїть не зовнішність, а внутрішній критик і відчуття, що «зі мною щось не так».
І тоді будь-які зміни робляться не для себе, а щоб нарешті отримати прийняття — але це не працює.

ТЕРАПІЯ — найефективніший спосіб з цим розібратись. Але якщо ви поки не готові, можна почати самостійно:

📌 Зловіть момент, коли з’являється думка «мені не підходить».
Запитайте себе: це правда чи звична реакція на себе?

📌 Розділіть: «мені не подобається» чи «я думаю, що це не сподобається іншим».

📌 Задайте собі питання: для кого я це роблю? що я хочу отримати через цю зміну?

📌 Спробуйте обирати не «як краще виглядати», а «де я відчуваю себе більш собою».

📌 Відслідкуйте, чи не намагаєтесь ви через зовнішність перекрити сором або невпевненість.

Якщо ці відчуття сильні або повторюються —
ТЕРАПІЯ.
Тому що з соромом, критикою і неприйняттям себе часто складно залишатися наодинці, а в роботі з психологом це можна прожити безпечно.

03/15/2026

Дуже часто стикаюсь із фразою «зі мною щось не так» у своїй роботі. Тому якщо ви іноді ловите себе на цій думці — хочу сказати: ви не одні, і я добре розумію, як це відчувається.

Помічали, коли вона з’являється? Найчастіше тоді, коли ми раптом не вписуємось у якийсь образ. У картинку того, якими, як нам здається, ми маємо бути.

Але тут виникає просте питання: хто сказав, що ви маєте відповідати цьому образу?

Наприклад, у мені довго жив внутрішній конфлікт. Бо з одного боку є образ «правильної дівчинки». А з іншого — в мені живе мій внутрішній Валєра: той, який може бути жорстким, матюкнутись, сидіти нога на коліно і спокійно пити пиво.

І знаєте що? Я можу дозволити собі і жіночність, і свого внутрішнього Валєру.
Я можу читати з суфлера — і це теж ок.

Бо дорослість — це не про те, щоб втиснути себе в один правильний образ.
А про те, щоб дозволити собі бути різною людиною.

Якщо ви теж часто ловите себе на думці, що з вами щось не так — можливо, це просто момент, коли ви починаєте виходити за межі чужих уявлень про себе.

І з цим можна розібратись у терапії.
Якщо відчуваєте, що ця тема вам відгукується — можете написати мені в директ або записатися на консультацію.

03/06/2026

Єдине, на чому зараз тримається моя нервова система - психолог і бальні танці!!

Address

Canada, KY

Opening Hours

Monday 9am - 9pm
Tuesday 9am - 9pm
Wednesday 9am - 9pm
Thursday 9am - 9pm
Friday 9am - 9pm
Saturday 9am - 8pm

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Valeriia Zaritska posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share