24/02/2024
Автор не я. Але погоджуюся з кожним словом. Читайте. Думайте....
БАТЬКАМ ХЛОПЧИКІВ ЧИТАТИ УВАЖНО‼️
…Я не знаю, що сталося зі світом.
Ще двадцять років тому сина в сім'ї завжди хвалили за те, що він заступився за слабкого, дав відсіч нахабам.
Скаржникам, які розмазують соплі по обличчю та розповідають про те, що «мене побили», напевно від батька прилітав ще й профілактичний потиличник.
Бути сильним (не лише тілом, а й духом) вважалося правильним.
☝🏻 Сьогодні відбулася якась кастрація.
По вулицях ходять татуйовані з ніг до голови дрищі з бородами, як у лісників, але очі у них, як у переляканих ховрахів.
🥊Я радий тільки одному: у моїх дітей, які прокладають собі дорогу в життя, буде менше конкурентів.
🤷♂Вже не вперше до мене приводять підлітків, у яких проблеми зі здоров'ям, успішністю, психологічним станом, і виявляється, що причина криється в невирішеному конфлікті в школі.
А не дозволявся він тому, що «гуманісти»-батьки категорично заборонили дитині битися і з неї просто знущаються однокласники.
Він не може, не вміє відповісти і замикається у собі.
В окремих випадках справа може дійти до аутизму.
⚡ І я ставлю батькам лише одне питання: «Що вам важливіше — особистий спокій чи успіх дитини у житті?»
🤼♂ Навскидку, без жодних вибірок, візьміть будь-якого успішного чоловіка і запитайте, чи бився він у дитинстві.
Я можу дати вам 99-відсоткову гарантію, що бився, причому неодноразово.
Я говорю це до того, що ми, мужики, трохи по-іншому влаштовані. Найважливіші якості, та сама мужність, з'являються у нас не просто так: це продукт зростання над собою, проходження низки ініціацій.
І бійка з розбитим носом, хоч як крутите, одна з таких ініціацій, тому боятися її безглуздо.
Є речі, закладені в нас природою.
Їх переінакшування загрожує наслідками в першу чергу для експериментуючого.
🤷♂ Подумайте, кого ви виховуєте, постійно вказуючи дитині, що конфлікти - те, чого треба уникати будь-якими шляхами.
Ви виховуєте «офісний планктон» у його некрасивому вигляді.
Слухняного робота, який вигідний усім — школі, університету, майбутньому роботодавцю, дружині-самодурці, зрештою, вам — чого там приховувати!
👉🏻Страдати від цього доведеться лише вашому синові, інтересами якого оточуючі жертвуватимуть все його життя.
Я не закликаю кидати дитину напризволяще.
Я рекомендую повірити йому, повірити в нього, дозволити йому впізнати себе краще, подивитися в очі своїм страхам і перемогти.
Не чекайте на інших результатів, все відбудеться саме так.
👉🏻 Не намагайтеся вирішити ці питання за дитину — марно.
Це його війна.
Згадую недавній випадок, коли тато побив кривдника свого сина.
Проти такої поведінки і кримінальний кодекс, і психологічні ази.
Діти мають у своїх проблемах розбиратися самі.
Якщо хтось із однолітків побив вашу дитину, варто розуміти, що за великим рахунком головне ваше недогляд полягає в тому, що ви не навчили сина захищатися.
І неважливо, був противник більший, сильніший чи нахрапистіший.
💥Правило, що велика шафа голосно падає, ніхто не скасовував.
Приходить син і каже: "Тато, мене побив однокласник".
Відповідайте: «Синку, є питання, які тобі доведеться вирішувати самому.
Неважливо, переможеш ти в бійці чи ні, важливо, що ти зробиш чоловічий вчинок і даси відсіч».
☝🏻Ви можете запропонувати йому допомогу, віддавши до секції боротьби.
Так, бувають надзвичайні випадки, коли дитину б'ють старші, коли роблять це, навалюючись «кодлом».
Тут, звісно, варто втрутитися. Але я категорично впевнений, що причина ідіотських вчинків будь-якої дитини криється не в ній, а в її батьках, і розбиратися треба лише з ними.
👉🏻 Коли ми йдемо проти біології і забороняємо дітям битися, коли ми закладаємо на думку категоричну думку про те, що в жодному разі не можна вирішувати конфлікт кулаками, виникають великі проблеми.
Блокуючи природні рухи тіла та душі, закладені природою, ми замикаємо їх у тілі, але вони нікуди не зникають.
Так ми провокуємо захворювання на рівні психосоматики ☝🏻 - зайва вага, зіпсований зір, гастрити та багато іншого.
Часом виявляти агресію — значить виживати.
І сформувавши у дитини посил, що агресія — це погано, ви можете заодно переконати її, що виживання, відчайдушна боротьба за існування — теж не дуже… Уявляєте, яка у нього в голові мішанина?
🙏🏻 Мене жахає, коли батьки малодушно заявляють про сина: «Він у нас не сильний, проте розумний!»
Просто знайте, що стратегія полохливого неприйняття агресії та насильства — важливих складників життя — однозначно ні до чого доброго не приведе.
Чим сильніше ви захищатимете дитину і себе від цього зворотного боку «цивілізованого» життя, тим сильніше воно рано чи пізно вас вдарить.
🤼♂ Зрозумійте, що у дітей немає відпрацьованих навичок вирішення конфлікту мирним шляхом.
Я скажу вам більше: доводилося бачити на своїх тренінгах багато дорослих мужиків, які ці навички були відсутні навіть до 40—50 років !!
Діти за вдачею своєї жорстокі, тому необхідно не просто говорити дитині про те, що вона може і за великим рахунком має дати здачі хулігану, а й навчити її це робити.
🥊Будь-які заняття боротьбою чудово дисциплінують пацана, допомагають йому контролювати силу, усвідомлювати свої можливості.
❗Чоловічий світ, особливо на стадії становлення, ініціації хлопчика як чоловіка, дуже цікавий і незвичайний.
Напевно, ви знаєте за своїм досвідом, що найкращі та найміцніші друзі з дитинства з'явилися якраз у результаті грандіозної бійки.
Ви повинні розуміти, що події, що відбуваються вперше в житті, дитина сприймає набагато яскравіше за досвідчених дорослих.
І те, що для вас є звичайною сваркою, для нього може стати переломним моментом, близьким до питання «Жити чи не жити?».
❗Ситуація, коли треба постояти за себе, агресивно заявити про свої права та, цілком можливо, не маючи альтернатив, перейти від слів до рішучих дій, обов'язково виникне.
Цей момент може стати або днем тріумфу, перемоги над собою або глибокої психологічної травмою.
🤷♂❗За 11 років практики до мене жодного разу не прийшли батьки з проблемою, що їхня дитина когось б'є, усі приходять з тим, що «сина ображають».
Це проста і показова істина: ви можете скільки завгодно говорити про довготерпіння та гуманізм і навіть журити сина, коли він дасть здачі нахабі.
Але усвідомлення, що все пішло не так, виникає тільки тоді, коли з думкою дитини, її особистим простором перестають зважати.
Запитайте, хто в цьому винен?
Погані хлопчаки?
А може, таки ви?
ПС. Ви можете вірити в що завгодно ,але світ дуже жорстокий !!
