22/05/2026
https://www.facebook.com/share/p/1BEbRmrZ47/?mibextid=wwXIfr
Сьогодні, 22 травня, ми відзначаємо День народження нашої рідної Кирилівки.
І хоча вже не можемо зібратися на її вулицях, пройтися берегом Азовського моря чи зустріти це свято вдома — Кирилівка живе. Живе у наших серцях, у спогадах, у щоденній праці заради людей та майбутнього громади.
Наша Кирилівка сьогодні тимчасово в окупації.
Ворог хотів забрати не лише нашу землю — він хотів забрати нашу єдність, нашу віру, нашу душу.
Але йому це не вдалося.
Бо громада — це не лише територія.
Громада — це люди.
Це ті, хто, попри біль і розлуку, продовжують працювати, допомагати одне одному, підтримувати військових, берегти традиції та залишатися українцями.
Ми були змушені виїхати, але не зупинилися.
Кирилівська громада продовжує жити й працювати далі — у різних містах України, у волонтерстві, у допомозі нашим захисникам, у підтримці родин, дітей, переселенців.
Ми вчимося бути сильними далеко від дому, але з домом у серці.
Сьогодні особливо хочеться подякувати нашим військовим. Саме завдяки їм ми маємо віру в завтрашній день.
Саме вони борються за те, щоб над Кирилівкою знову майорів український прапор, щоб на наших вулицях знову лунав дитячий сміх, а Азовське море зустрічало свої світанки у вільній Україні.
Дорогі земляки!
День народження Кирилівки — це не лише дата.
Це нагадування про те, хто ми є.
Про нашу силу, нашу незламність і нашу любов до рідного дому.
І я вірю: обов’язково настане день, коли ми знову зберемося у мирній, вільній, українській Кирилівці.
Знову святкуватимемо разом.
Знову обійматимемо рідну землю.
З Днем народження, наша Кирилівко!
Ми далеко, але серцем — вдома. 💙💛
З повагою, начальник Кирилівської селищної військової адміністрації Іван МАЛЄЄВ.
