09/03/2026
Привіт, пише Аня.
Зараз наша команда і я особисто переживаємо величезну втрату. Я хочу подякувати своїй команді, друзям і тим, хто поруч зі мною в цей найгірший час. Тільки ваша підтримка тримає мене тут.
10 років я займаюсь аджиліті, з них - 5 років я вклала всю душу та серце, весь свій час у Ран фор іт. Я створювала, розвивала, надихала і не припиняла мріяти та працювати безкоштовно, щоб хоббі перетворилось на спорт, щоб спорт розвивався. І я досягла успіху. Тому що мала опору і людину поруч, завдяки якій в мене виростали крила. Та зараз я втратила сенс. Я не знаю, що буде далі. Мені та команді потрібен час.
Я досі отримую теплі слова від різної групи людей про Костю, які пам’ятають про нього, сумують та плачуть. Це ще одне підтвердження тому, ЯКИМ він був.
На цих вихідних Даша Судакова сказала чудові слова, які не мають бути забутими і які, можливо, колись знову відгукнуться в мені. Дякую, Даша, за цю промову. І так, «я не хочу хвилини мовчання, я хочу, щоб лунали оплески» 💔🫂
«Ми втратили людину, яка була не просто спортсменом — Костя був серцем і рушійною силою нашої аджилітійної спільноти.
Він був веселим, щирим, завжди готовим допомогти — у ринговій бригаді, в організації змагань, з особистих питань... Він сам виступав, представляв Україну на чемпіонаті світу, і робив це з гідністю та любов’ю до аджиліті.
Але ще більше — він створював можливості для інших. Саме завдяки його любові до аджиліті та неймовірному ентузіазму цей спорт в Україні так сильно виріс, особливо у найважчий для країни час. Він першим відкрив манеж в Україні, закуповував дороге обладнання під час війни, розуміючи всі ризики, але думаючи про розвиток. І завдяки цьому та Ані з’явилися найвищі результати — призові місця на чемпіонаті світу, сильна команда, високий рівень підготовки.
Це вимірюється людьми, яких він об’єднав і надихнув.
Зараз дуже важко всім нам, а особливо найближчим - друзям та сім'ї. Але справа, яку він створив, буде продовжувати розвиватися. І ми всі разом будемо її покращувати, зміцнювати та рухати вперед.
Ми пам’ятаємо. Ми цінуємо. І будемо працювати так, щоб аджиліті в Україні ставало ще сильнішим. Найкраща пам’ять про людину — це продовження її справи.
Костя підняв аджиліті в Україні на новий рівень. А тепер наше завдання — спільними зусиллями розвивати його далі.
Світла пам’ять. І рухаємося вперед — разом.»