04/06/2021
4 червня 1857 року народився Леонід Олексійович Ребінін. Ребінін - завідувач санітарним відділом міської Управи, головний санітарний лікар Катеринослава. Леонід Олексійович засновник і завідувач санітарно-статистичним столом міської Управи, а також фундатор і голова Катеринославської шахової організації (1902-1905), голова Правління Катеринославського шахового гуртка (1914-1921), першокатегорник з шахів
Народився в Катеринославі, закінчив чоловічу класичну гімназію. У 1876 вступив на медичний факультет Московського університету, де навчався у таких відомих професорів, як Г. Захар'їн, Н. Скліфосовський, А. Остроумов та ін. У 1881 р. успішно закінчивши навчання, він з дипломом лікаря виїжджає працювати в провінцію. Спочатку шість років на посаді сільського лікаря в Маріупольському повіті, а потім ще 5 років на ст. Гришине Катеринославської губернії - дільничним залізничним лікарем.
Повернувшись до рідного міста в 1892 році, він став завідувачем санітарним відділом міської управи - головним санітарним лікарем міста. На цій посаді він прослужив ще 22 роки. Ребінін заснував і довгі роки завідував санітарно-статистичним столом міської управи, розуміючи роль і значення статистики в справі боротьби з інфекційними хворобами. Його статті про смертність і народжуваність, захворювання та причини їх виникнення та поширення друкувалися в місцевій періодичній пресі.
У своїх статтях він надавав таблиці смертності населення від інфекційних захворювань в десяти найголовніших містах Європи порівняно з Катеринославом, чим доводив, що наше місто займає перше місце за смертністю (1898). На перший погляд, спокійний і чіткий тон його статті «Рождаемость, брачность и смертность в Еатеринославе за 1898 год» б'є, що називається «в дзвін» кожнимї своєї рядком і цифрою! Туберкульоз, черевний тиф існували в місті постійно, а крім них населення щорічно піддавалося таким захворюванням, як скарлатина, дифтерія, віспа, кір, коклюш, дизентерія. Називає Ребінін і причини такого становища: погіршення гігієнічних умов життя, бідність, невігластво серед населення, поганий благоустрій міста.
Ребінін домагається від влади грошей на будівництво холерних бараків, на оплату тимчасового нічліжного притулку для бідних і хворих людей та загострює увагу на необхідності влаштування нового водогону та каналізації в місті.
Засновник і голова Катеринославської шахової організації (1902-1905). У 1902 році в Катеринославі (Дніпро) почав функціонувати міський шаховий гурток і був проведений перший чемпіонат міста. Першим чемпіоном Катеринослава з шахів став інженер Антонін Петрович Фоняков. У місцевій газеті «Придніпровський край» під редакцією Ребініна і Фонякова 19 серпня 1902 року було відкрито постійний шаховий відділ. У 1902 році Фоняков відвідав кафе «Режанс» в Парижі, де зіграв партію з відомим майстром Ж. Таубенгаузом.
Л.О.Ребінін був завідувачем міського безкоштовного віспощеплювального пункту, секретарем Катеринославського медичного товариства, працював лікарем внутрішніх і шкірних хвороб в безкопатній лікарні цього товариства, був членом губернського статистичного комітету. В 1910 році році Леонід Олексійович разом з академіком Заболотним боровся проти епідемії холери, яка вразила Катеринославську губернію. Л.О.Ребінін був учасником багатьох з'їздів губенських земських лікарів, з'їздів по боротьбі з холерою.Домігся, щоб результати роботи міських санітарний лікарів публікувалися щомісячно в «Известиях городского самоуправления». Такі публікації попереджали підприємства міста, куди ще не прийшли з перевіркою, бути пильними і навести порядок в своїх господарствах.
До Ребініна за медичною допомогою зверталися тисячі нуждених мешканців Катеринослава, яких він лікував абсолютно безкоштовно.
У роки Першої світової війни доктор Ребінін працював у військовому госпіталі.
З появою в місті перших радянських установ Леонід Олексійович був призначений першим міським комісаром охорони здоров'я Катеринослава. На цій посаді він працював не шкодуючи ні свого здоров'я, ні сил. Необхідно було навести лад в лікарнях та поліклініках, налагодити роботу аптек, забезпечити їх медикаментами, укомплектувати медичні установи персоналом. Все це супроводжувалося величезними труднощами - йшла громадянська війна, в місті лютував голод, епідемії забирали в могилу тисячі людей. Всі медичні працівники були мобілізовані на боротьбу з холерою, черевним і висипний тиф. Рятуючи життя іншим, Ребінін сам заразився на висипний тиф і помер 2 лютого 1921 на 64-му році життя. Поховали Леоніда Олексійовича в Катеринославі на Севастопольському кладовищі.
