24/03/2023
,, Якщо розглядати людське тіло, як біологічну машину, якою керує суперкомпьютер - наш мозок, то виникають дивні протиріччя.
З точки зору опору матеріалів (я вивчав «сопромат» в КПІ за першою своєю освітою інженера-механіка 😜), людське тіло дуже-дуже міцне! Деякі сухожилля витримують до 400-500 кг на розрив, тиск всередині міжхребцевих дисків 5-6 атмосфер (в шині автомобіля 2-3!) і так в усьому, тіло дуже міцне, і теоретично воно має витримувати величезні навантаження, та не ламатися. Але! З точки зору механікі людського тіла, вона дуже складна і похибка в механіці роботи тіла, як системи ричагів та противаг може легко його зламати, або суттево зменшити ресурс його роботи. Для того, щоб така складна механіка працювала, та не ломалася потрібен дуже потужний комп’ютер. Зробити «термінатора» , як в кіно дуже складно, бо немає ще такого потужного комп’ютера, який буде керувати таким складним тілом. Але наш мозок керує! Але, в другий раз! Чому тіло ломається? Тому, що за кожен рух і кожну систему життєдіяльності в нашому тілі відповідає окремий «файл» в нашому комрьютері. Всі ці файли закладені «виробником» від народження, але вони не разорхівовані. І в дитинстві протягом розвитку тіла до дорослого віку, ці файли поступово розкриваються, та активують ту, чи іншу систему тілу, та кожен м’яз. Так людина вчиться повертатися, повзати, ходити, падати, стрибати і т.ін. Якщо дитину обмежувати в рухах, то деякі файли так і не активуються і деякі рухи будуть не доступні для людину на все життя, мозок просто не буде використовувати ці м’язи. Якщо доросла людина уникає активності та навантаження протягом життя, мозок призупиняє роботи тих файлів якими він не користується, та «розвчається» робити певні рухи та використовувати м’язи. Також на процес керування «мозок-тіло» дуже сильно впливає емоційний стан, певні емоції можуть робити процес керування, як більш ефективним, так і повністю його «ломати».
Підведемо висновки, травми та хвороби опорно-рухомого апарату залежать:
1. Від рухової активності в дитинстві, ось чому треба, щоб дитина як умого раніше почала займатися спортом та спробувала декілька різних видів на протязі свого зростання
2. Від рухової активності, на постійній основі, кожен день, на протязі життя , це і фітнес в залі, і ходьба і вело прогулянки і плавання і т.д.
3. Психо-емоційний стан, якщо людина чимось даже стурбована, нервує, гасить в собі страхи перед майбутнім, входить в тривалу дипресію, не витримує тривале психічне навантаження, іі тіло почне «травмувати» само себе: вдарятися, падати, ломати кістки спотикнувшись на «на рівному місці», «зривати спину» та «рвати» сухожилля та звязки, виконуючі навіть прості рухи з невеличким навантаженням.
Проблема тут не в «невірних» рухах, вправах, чи навантаженнях, проблема в голові людини.
Тіло та психіка працюють завжди разом і впливають одне на одного. Через психіку можна впливати на тіло, через тіло на психіку. На тренуванні, треба бути зосередженим на тому, що ти робишь саме зараз, та «забути» на 2 години, про телефон, роботу, домашні справи, думати тількі про себе зараз і те, шо ти зараз робишь.
Це є формою медитації, коли ти прислухаешься до внутрішнього себе, виключаючі «зовнішній шум». Тількі так активуються необхідні файли в мозоку, які керують тілом, тількі такі тренування несуть комплексну користь та дають суттєвий результат.👌‘‘
С повагою Кузнєцов Микола.
