19/04/2023
Я тут сиджу і думаю.
В якийсь момент ранок став важливішим за вечір, сніданки приємнішими за вечірки, кава після обіду змінилась чаєм, а червоне стало смачнішим за біле.
Прокидаючись, я довго вдивляюсь в дзеркало, і бачу там нову людину.
Ця нова людина більше не відчуває сором за свої поступки, спокійно переодягається після тренувань в тачці, відкрито говорить, коли їй щось недовподоби і йде на сигнальні вогні власної інтуїції, відключивши, здавалося, вбудовані налаштування на те, як оцінюють її інші люди.
Якби я могла написати листа собі 20-ти річній, я би, напевно, сказала їй ходити частіше босоніж, дозволяти собі просто жити, без грандіозних цілей всього на світі досягнути, бо це неможливо, проводити більше часу з близькими людьми, не нехтувати сміхом, і завжди пам’ятати про те, що «щасливим бути складно, але неймовірно приємно».
