31/05/2026
Happy Kyiv Day — the city of chestnut trees, bridges, coffee on the go, life-changing meetings, unexpected turns, and people who are always a little more than they seem at first glance. 💙💛
Перший раз я потрапила в Київ, здається, у 5 років.
Ми з татом їхали провідати його родичів у Чернівцях і добиралися двома потягами: з Харкова до Києва, потім день гуляли Києвом, а ввечері сідали на фірмовий до Чернівців.
Той день ми провели на березі Дніпра, і моїм найбільшим враженням було те, що з Києва видно «Статую Свободи». Саме так я голосно повідомила всім навколо, звернувши на це увагу інших відпочивальників. Щоб не пропустили ж😁
Наступного разу мені було 12. Ми приїхали на змагання в басейн «Купава» в Броварах.
Потім був період підліткового максималізму й нонконформізму, і я приїхала в Київ на виступ банди NuFuel.
А потім, уже в дорослому житті, Київ траплявся багато-багато разів: на кілька днів, між рейсами, перед подорожами, після повернень, бо головний аеропорт, бо справи, бо люди, бо життя.
І кожного разу я відчувала захват.
Київ - це місто, в якому я провела локдаун.
Місто, де виріс і розвинувся
Місто, де я зустріла - і продовжую зустрічати - безліч талановитих, глибоких, впливових, смішних, складних і дуже живих людей.
Київ - мій коханець, з яким я зрадила рідному Харкову.
Яскравий. Живий. Новий. Незвичний. Трохи нахабний. Трохи ніжний. Трохи втомлений, але все одно красивий.
У Харкові в мене коріння.
У Києві - крила.
Харків сформував мій характер.
Київ дав відчуття масштабу.
І, мабуть, саме тому я ніколи не відчувала Київ «чужим». Він завжди був для мене містом, у яке можна приїхати на два дні - і раптом прожити там цілу главу свого життя.
З Днем Києва, місто каштанів, мостів, кави на бігу, великих зустрічей, несподіваних поворотів і людей, які завжди трохи більше, ніж здаються на перший погляд.
Люблю тебе, Києве ❤️ Їду привітати особисто.
Навіть якщо Харкову про це краще не казати 😏
#київ #денькиєва #україна