Відділ науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів

10/06/2026

https://www.facebook.com/share/18jfMF5Dt6/

Анонс
Харківська наука очима французького фотографа: презентація книги «Soviet Scientific Institutes»

11 червня 2026 року о 15:00 у Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка відбудеться презентація книги французького фотографа та дослідника архітектури Еріка Люсіто «Soviet Scientific Institutes» (FUEL Publishing, Велика Британія). Презентацію організовано спільно з Музейним сектором ННЦ «ХФТІ».

Видання є першим масштабним фотографічним дослідженням наукових інститутів колишнього СРСР — їхньої архітектури, історії та сучасного життя. До книги увійшли 22 інститути з восьми країн, десять із яких розташовані в Харкові. Серед них — ННЦ «ХФТІ», Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України, Інститут радіоастрономії НАН України, ФТІНТ ім. Б. І. Вєркіна НАН України, Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України та інші наукові центри міста. Така представленість є свідченням виняткового значення Харкова в історії світової науки.

Ерік Люсіто вперше відвідав харківські наукові установи наприкінці 2021 року. У жовтні 2023 року він повернувся до міста, щоб зафіксувати, як інститути працюють в умовах війни. Книга вже привернула увагу міжнародних медіа, зокрема видань New Scientist та The Guardian. Під час презентації автор особисто розповість про роботу над проєктом та своє бачення ролі наукової спадщини в сучасному світі.

До участі запрошуються співробітники ННЦ «ХФТІ», науковці, студенти та всі, хто цікавиться історією науки, архітектурою і Харковом як містом знань.

Місце: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка
Дата: 11 червня 2026 року
Початок: 15:00

10/06/2026

10 червня 1943 року угорський журналіст та винахідник Ласло Біро запатентував кулькову ручку — один із найвідоміших і наймасовіших винаходів ХХ століття, який назавжди змінив культуру письма у світі.

Ідея створення нової ручки виникла у Ласло Біро під час роботи в редакції газети. Він помітив, що друкарська фарба висихає значно швидше за чорнило у традиційних перових ручках і не залишає плям. Разом із братом-хіміком Георгом Біро винахідник розробив новий механізм письма з маленькою металевою кулькою, яка рівномірно переносила густе чорнило на папір.

Перші кулькові ручки були значно практичнішими за перові: вони не протікали, не дряпали папір і могли писати на різних поверхнях. Особливо швидко новинку оцінили льотчики, адже ручка працювала навіть на великій висоті.

Згодом кулькова ручка стала одним із найпоширеніших предметів у світі та справжнім символом повсякденного технічного прогресу. Сьогодні важко уявити навчання, науку, офісну роботу чи побут без цього простого, але геніального винаходу.

#ХДНБ #БібліотекаКороленка #ІсторіяНауки #ІсторіяТехніки #ЛаслоБіро #КульковаРучка #Винаходи #Наука #ТехнічнийПрогрес #ВІП

09/06/2026

Запрошуємо взяти участь в онлайн-вікторині «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ: ВІД ВИНАХОДУ ДО ПАТЕНТУ»!

Вікторина спрямована на популяризацію знань у сфері інтелектуальної власності, винахідництва та патентної інформації. Співробітники відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка прагнуть сприяти формуванню правової культури, розвитку інноваційного мислення та підвищенню обізнаності користувачів, що є важливою складовою сучасного науково-освітнього простору України.

Що на вас чекає?
Учасники мають можливість перевірити та поглибити свої знання щодо:
основ авторського права та патентування;
торговельних марок і міжнародних систем охорони інтелектуальної власності;
сучасних підходів до захисту інновацій.

Запитання охоплюють як базові поняття й нормативно-правові аспекти, так і практичні ситуації. Для ілюстрації окремих питань було використано унікальні видання з фондів нашої бібліотеки.

Для кого це корисно?
Вікторина стане в пригоді студентам технічних, юридичних, економічних, інформаційних та інженерних спеціальностей, а також усім, хто цікавиться захистом результатів інтелектуальної діяльності та інноваційним розвитком.

Пройти вікторину можна за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeiDoUNqV5cyvLRAf0Il4vT7AQLKc5JfoSOSsgPhkCzbdTxfA/viewform

Також запрошуємо відвідати ХДНБ ім. В. Г. Короленка особисто та ознайомитися з тематичними ресурсами, присвяченими винахідництву, патентній справі та розвитку інновацій.

#ХДНБ #БібліотекаКороленка #ІнтелектуальнаВласність #Патентування #АвторськеПраво #Винахідництво #Патенти #НаукаУкраїни #Освіта #Юриспруденція #СтудентиХаркова #ПравоваКультура #ВІП

Вікторина спрямована на популяризацію знань у сфері інтелектуальної власності, винахідництва та патентної інформації. Співробітники відділу науково-інформаційн...

09/06/2026

9 червня до Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка завітав відомий французький фотограф Ерік Люсіто (Éric Lusito). Він зустрівся з директором книгозбірні та подарував бібліотеці свою унікальну книгу, присвячену науковим інститутам колишнього СРСР. Приємно відзначити, що в цьому виданні розміщені його авторські фотографії 10 провідних наукових установ міста Харкова.

Щиро дякуємо пану Еріку за цей цінний та вагомий подарунок для нашого фонду!

Також запрошуємо всіх охочих на презентацію книги, яка відбудеться 11 червня о 15:00 у читальному залі відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів. Не пропустіть можливість поспілкуватися з автором та на власні очі побачити унікальне видання!

#ХДНБ #ЕрікЛюсіто #ХарківНауковий #Харків #ВІП #ХФТІ

09/06/2026

9 червня 1795 року у Франції було виготовлено перший офіційний еталон метра — подія, яка стала важливим етапом у розвитку світової науки, техніки та міжнародної системи вимірювань.

До появи єдиної метричної системи в різних країнах і навіть окремих містах використовувалися власні одиниці довжини, ваги та об’єму, що створювало значні труднощі для науки, торгівлі, будівництва й промисловості. Саме тому наприкінці XVIII століття французькі науковці розробили нову універсальну систему вимірювання, засновану на точних математичних і природничих принципах.

Перший еталон метра був виготовлений із платини та став міжнародним зразком одиниці довжини. В основу визначення метра поклали частину земного меридіана — це стало справжнім проривом у стандартизації вимірювань.

Запровадження метричної системи мало величезне значення для розвитку інженерії, астрономії, географії, промисловості та науки загалом. Сьогодні метрична система використовується у більшості країн світу й залишається основою сучасних наукових досліджень та технологій.

#ХДНБ #БібліотекаКороленка #ІсторіяНауки #ІсторіяТехніки #ВІП #МетричнаСистема #Наука #Винаходи #ТехнічнийПрогрес

08/06/2026

7 червня відбулося чергове відвідування екохабу громадського об’єднання «Нуль відходів Харків» у межах екологічного напряму діяльності відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів. Під час заходу співробітник відділу Анатолій Біда взяв участь у тренінгу з питань енергоощадності та передав чергову партію пластикових кліпсів, зібраних працівниками й користувачами ХДНБ ім. В. Г. Короленка в рамках благодійної акції «Збираємо кліпси — прискорюємо перемогу». Ця ініціатива вкотре демонструє, що навіть невеликі щоденні дії можуть сприяти екологічній культурі, відповідальному споживанню ресурсів і підтримці суспільно важливих проєктів.

Під час заходу «Електроощадливість – для майбутнього» учасники дізналися про безпечне користування електроприладами, основи електромонтажу, енергоефективні технології та способи раціонального використання електроенергії в побуті. Волонтер ГО «Нуль відходів Харків» та майстер виробничого навчання Андрій Гопта на практичних прикладах продемонстрував, як правильно використовувати електрообладнання, уникати небезпечних ситуацій та водночас зменшувати витрати на електроенергію.

Участь у подібних заходах сприяє поширенню знань про енергоощадність, екологічну відповідальність та формування культури свідомого ставлення до природних і матеріальних ресурсів.

#Електроощадливість #Енергоефективність #ЕкологічнийНапрям #НульВідходівХарків #ЗбираємоКліпсиПрискорюємоПеремогу #ХДНБ #Екологія #СталийРозвиток #ЕкологічнаОсвіта #ЕкоХаб #Енергозбереження #БібліотекаІГромада

08/06/2026

8 червня 1824 року канадець Ноа Кашинг отримав патент на першу пральну машину. Звісно, вона не була схожа на сучасні білосніжні автомати. Це був дерев’яний ящик із важелем, який треба було крутити вручну, поки не заболять м’язи. Але це була революція.

До цього прання було справжнім випробуванням на витривалість. Цілий день біля ночов, гаряча пара, роз’їдені лугом руки... Винахід Кашинга став першим кроком до того, щоб звільнити час для життя, освіти та творчості.
Саме тоді людство зрозуміло — не обов'язково терти тканину, щоб вона стала чистою. Достатньо правильно рухати воду крізь волокна.
Від дерев’яної бочки 1824 року до сучасних машин із Wi-Fi та штучним інтелектом — цей шлях тривав понад 200 років!

Соціологи вважають, що саме пральна машина зробила для рівноправності жінок більше, ніж багато політичних гасел, адже вона подарувала найцінніше — час

#ІсторіяВинаходів #ЦейДеньВІсторії #БібліотекаКороленка #НаукаЦеЦікаво #ВІП #Побут #Інновації #ХДНБ #ПральнаМашина

05/06/2026

Харківська наука очима французького фотографа: у ХДНБ ім. В. Г. Короленка презентують книгу про наукові інститути колишнього радянського союзу

11 червня 2026 року о 15:00 у читальному залі відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів ХДНБ ім. В. Г. Короленка у співпраці з Музейним сектором ННЦ ХФТІ відбудеться презентація книги французького фотографа та дослідника архітектури Еріка Люсіто «Soviet Scientific Institutes». Автор особисто представить книгу та розповість про документування наукової спадщини Харкова і України в умовах війни.

Презентацію книги проведе сам автор — Ерік Люсіто, який особисто представить результати свого багаторічного дослідження наукових інститутів колишнього Радянського Союзу та розповість про харківські установи, що увійшли до видання.

Видання є першим масштабним міжнародним фотодослідженням колишніх радянських наукових інститутів — унікальних наукових мегаструктур, які протягом десятиліть були осередками розвитку фізики, космічних досліджень, енергетики, радіоастрономії та інженерної науки.

Особливе місце у книзі займає Харків. До книги увійшли фотографії низки провідних наукових установ Харкова, серед яких Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України, Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України, Інститут радіоастрономії НАН України, Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б. І. Вєркіна НАН України, Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України, Інститут фізики плазми ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут», Радіофізична обсерваторія кафедри космічної радіофізики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Інститут іоносфери НТУ «Харківський політехнічний інститут», Науково-дослідний та проєктно-конструкторський інститут «Молнія» НТУ «ХПІ», а також Лабораторія високих напруг НТУ «ХПІ». Представлені у виданні об’єкти є знаковими осередками розвитку фізики, енергетики, матеріалознавства, радіоастрономії, космічних досліджень та високих технологій в Україні.

Ерік Люсіто багато років досліджує наукову, індустріальну та модерністську архітектуру різних країн світу. Його книга «Soviet Scientific Institutes», видана британським видавництвом FUEL Publishing у 2026 році, розповідає про архітектуру, історію та сучасне значення наукових центрів, які свого часу були символами науково-технічного прогресу.

Під час презентації відвідувачі матимуть можливість ознайомитися з унікальним виданням, дізнатися про історію створення проєкту та побачити Харків як один із найважливіших наукових центрів, представлених у міжнародному фотодослідженні.

Запрошуємо науковців, викладачів, студентів, винахідників, працівників наукових установ, бібліотекарів та всіх, хто цікавиться історією науки, техніки та архітектури.

#ХДНБ #БібліотекаКороленка #Наука #ІсторіяНауки #НауковаСпадщина #ХарківНауковий #НауковіІнститути #АрхітектураНауки #Харків #НауковийХарків #Інновації #НауковіДослідження #ПопуляризаціяНауки #ВІП #ІсторіяТехніки #НауковаКомунікація #МузейНауки #Фотопроєкт #КнижковаПрезентація #НаукаУкраїни #УкраїнськаНаука #НауковіЦентри #ХарківНезламни

04/06/2026

4 червня 2026 року в рамках роботи клубу «Екологія і енергетика» та проєкту ГО «Нуль відходів Харків» (Zero Waste Kharkiv) «Єднання для громади» відбувся практичний тренінг «Енергія майбутнього: прості кроки до енергозбереження».

Захід зібрав широке коло учасників, серед яких були користувачі бібліотеки, відвідувачі територіального центру надання соціальних послуг, а також співробітники книгозбірні. На початку зустрічі організатори підкреслили головний меседж: енергоефективність — це не про обмеження, а про розумне використання ресурсів, яке допомагає створити комфорт у домі, зменшити витрати та зробити свій внесок у збереження довкілля.

Тренерка заходу — Тетяна Суханова, магістр державного управління, директорка та голова ХМГО «Енергія миру», поділилася з присутніми дієвими лайфхаками щодо енергозбереження, впровадження сучасних екологічних рішень та відповідального споживання ресурсів. Учасники дізналися, як працює домашня енергоефективність на практиці, чому вона є важливою складовою екологічної безпеки та як суттєво зменшити витрати сімейного бюджету.

Із фаховою доповіддю про тонкощі домашньої енергоефективності виступив викладач Фахового коледжу будівництва, архітектури і дизайну Андрій Гопта. Він детально пояснив, які енергоощадні технології доступні сьогодні кожному та як правильно утеплити й підготувати власне житло до майбутнього зимового періоду, щоб максимально зберегти тепло.

Дякуємо всім спікерам та слухачам за активну участь, важливі питання та прагнення змінювати наше майбутнє на краще!

#ЕнергіяМайбутнього #ЕкологіяІЕнергетика #КлубЕкологіяІЕнергетика #Енергоефективність #Енергозбереження #РозумнеСпоживання #ПрактичнийТренінг #БібліотекаКороленка #ВІП #ХарківЕкологічний

04/06/2026

4 червня 1754 року в Пешті (нині Будапешт, Угорщина) народився Франц Ксавер фон Цах — видатний астроном, геодезист, організатор науки та один із піонерів дослідження малих тіл Сонячної системи.

Свою наукову діяльність він розпочав наприкінці XVIII століття, працюючи в обсерваторіях Австрії, Англії та Німеччини. Найбільшого визнання вчений здобув як директор Зеебергської обсерваторії поблизу німецького міста Гота, яка на той час стала одним із провідних астрономічних центрів Європи.

Франц фон Цах увійшов в історію науки як ініціатор масштабного міжнародного проєкту з пошуку так званої «відсутньої планети» між орбітами Марса і Юпітера, існування якої передбачало правило Тиціуса–Боде. Для цього він об’єднав 24 астрономів із різних країн Європи. Саме ця співпраця сприяла відкриттю першого астероїда — Церери, а також започаткувала систематичні дослідження поясу астероїдів.

Важливим внеском ученого стало створення одного з перших міжнародних астрономічних товариств та заснування наукових журналів, які протягом десятиліть були головними майданчиками для обміну астрономічними знаннями в Європі.

Окрім астрономії, Цах займався геодезією та визначенням координат міст, сприяючи розвитку точних наук і картографії.

На честь ученого названо кратер на Місяці та астероїд (999) Zachia. Його діяльність стала прикладом міжнародної наукової співпраці задовго до появи сучасних дослідницьких проєктів.

#ФранцФонЦах #Астрономія #ІсторіяНауки #ІсторіяАстрономії #ФранцФонЦах #Астрономія #ІсторіяНауки #ІсторіяАстрономії #Церера #Астероїди #НауковіВідкриття #ПопуляризаціяНауки #Наука #Космос #КосмічніДослідження #АерокосмічніЧитання2026 #ХДНБ #БібліотекаКороленкаВІП #Церера #Астероїди #НауковіВідкриття #ПопуляризаціяНауки #Наука #Космос #КосмічніДослідження #АерокосмічніЧитання2026 #ХДНБ #БібліотекаКороленка

Саме завдяки таким ученим, як Франц Ксавер фон Цах, астрономія перетворилася з науки окремих спостерігачів на справді міжнародну наукову спільноту.