14/07/2024
Основні пороги Чорного Черемошу:
Поріг Берди — перший поріг на Чорному Черемоші, що має назву. Нетиповий для карпатських річок: серія каскадів-водоспадів, що перегороджують усе русло річки на відтинку 200 м. Долаючи Берди, доведеться поуправлятися у пробиванні бочок, що утворилися після кожного зливу.
Поріг Дземброня — широкий і довгий (730 м) із непростою траєкторією руху. Тут вода переливається перекатами, а потім стрімко звужується і підіймається високими трикутними валами. В умовах високої води існує кілька варіантів проходження порогу Дземброня. У період низького рівня води варто остерігатися мілин та острівків, де можна застрягнути. Найпопулярніша сплавна ділянка на Чорному Черемоші починається саме цим порогом.
У Бистрецькому порозі, розташованому за місцем впадіння р. Бистрець у Чорний Черемош, утворюється крутий злив із потужним виром та високим і широким валом, а прохід порогу залишає незабутні емоції. Тут береги скелясті й високі.
Поріг Дідів Лікоть — поріг-шивера з островом і стрімким поворотом наприкінці. Вправні екіпажі, що злагоджено діють, можуть спробувати потрапити в праве русло біля острова.
Поріг Біла Кобила зазнав змін після однієї із карпатських повеней. Через значну кількість нанесеного каміння прохід залишився правим руслом: кілька зливів та вал.
Гучок, або Малий Гук — це стрімка течія і круті повороти. Потік дробиться між валунами, утворюючи, коловерті та нуртовища; перепад висоти найбільший серед усіх порогів Чорного Черемошу. Саме тут вдаються найкращі світлини й найчастіше перевертаються човни.
Гук (гуцульська говірка «водоспад, водограй на гірському потоці»[1]) – це найекстремальніший поріг Чорного Черемошу з потужними вирами та бочками-водовертями, високими зливами й валами. Вирізняється значним перепадом висоти русла.
