08/10/2022
Я була на морі крокодилом, майже не відчула ні моря, ні сонця, сприйняття було ніби через товстий шар поліетилену, ніби мене там нема…
Моє тіло було на морі, а мій розум так і не зміг це усвідомити, продихати, відчути.
Я зараз маю такий обмежений емоційний рівень, можеа порівняти з роботом: спати, їсти, працювати, тренуватись, гуляти (бо корисно для ментального і фізичного здоров’я).
Усе що в мене є - це лють, злість або роздратування. Така моя реальність.
І я не знаю, чи варто намагатись дістати себе з мішка подорожами чи екскурсіями, чи просто чекати поки я знову зможу насолоджуватись хоч чимось.
Я зараз зовсім не виправдовую свій нік, якому більше 15 років, але я намагаюсь.
Якщо вам важко, зле, сумно, пусто, боляче, ви в розпачі або вам ніяк, - пишіть мені, ми будемо в цьому разом. Якщо ви хочете поділитись радісною для себе новиною - пишіть також, я спробую порадіти й за вас, та можливо моя свідомість згадає, як це - радіти.
#думкивголос
